Перша заповідь Господа Бога вказує на Самого Себе як на Джерело всіх благ і Руководителя всіх вчинків людини. Ця заповідь закладає фундамент духовної та вольової діяльності людини, спрямовуючи її до пізнання Бога та направлення вчинків до слави Його імені. Перша заповідь виявляє перевагу Десяти Заповідей над законодавствами інших народів, кладе віру в основу моралі і життя. Сучасна людина може пізнати Бога через вдумливе читання Священного Писання, роздуми про Бога, молитву, читання святоотцівських книг та іншої православної релігійної літератури, участь у духовних розмовах.